Конспект уроку
української літератури
у 9 класі на тему:
«І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ.
«НАТАЛКА ПОЛТАВКА».
ОБРАЗИ ТВОРУ. РОЛЬ І ФУНКЦІЯ ПІСЕНЬ У П’ЄСІ»
Підготувала
учитель української мови та літератури
Пултівецької СЗШ І-ІІІ ступенів
Хавтирко Світлана Іванівна
Тема: І.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «НАТАЛКА ПОЛТАВКА». ОБРАЗИ ТВОРУ. РОЛЬ І ФУНКЦІЯ ПІСЕНЬ У П’ЄСІ
Мета:
Навчальна: охарактеризувати композицію та образи п’єси; з’ясувати роль і функцію
пісень у творі;
Розвиваюча: розвивати вміння відстоювати людську гідність, власні принципи; грамотно
висловлювати свої думки, почуття; робити висновки, узагальнення; Виховна: виховувати
почуття гордості за національну культуру; прищеплювати любов до театру, інтерес
до наслідків особистої праці.
Тип уроку: урок
розвитку умінь та навичок
Форма проведення: урок-інсценізація
Комплексно-методичне
забезпечення уроку: портрет І. Котляревського,
аудіозаписи пісень героїв п’єси, фотоілюстрації до змісту твору, підручник,
текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання), мультимедійна презентація.
Методи навчання: наочний: комп’ютерна презентація; інсценізація уривків
твору;
словесний: розповідь,
бесіда;
практичні: сюжетний ланцюжок; робота в парах, групах; розв’язування тестових завдань;
презентація випереджуючих завдань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
Емоційна підготовка учнів
Лунає пісня Наталки в аудіозаписі «Ой я
дівчина Полтавка». Слайд 1
На фоні мелодії звучать слова:
«Під розлогою вербою, що наполовину закриває селянську
хату, стоїть струнка кароока чорнобрива дівчина з відрами через плече. Біля неї
у шанобливій позі чоловік в одязі чиновника, а з-за дерева виглядає якийсь
дідуган. Удалині — вишневі садки, луки, в’ється річка...»
Це опис одного з барельєфів на пам’ятнику
Котляревському в Полтаві. Скульптор М. Позен цією картиною відобразив факт з
історії українського театру (вчитель демонструє картину, звертаючи увагу
учнів), бо саме такий живопис побачила в 1819 р. публіка на виставці «Наталка
Полтавка». слайд 2
Глядачі були вражені: замість давно
обридлих палаців та альтанок вони побачили милі їхньому серцю краєвиди рідної
Полтавщини, а замість фальшивої мелодрами чи пустого фарсу — глибоку драму
серця простої дівчини-селянки.
Тож і ми сьогодні будемо насолоджуватися цим твором
мистецтва слова. Більш детально поговоримо про композицію твору,
образи-персонажі, роль пісень у п’єсі.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку
Запишіть тему уроку «І. Котляревський «Наталка
Полтавка». Образи твору. Роль і функція пісень у п’єсі» слайд 3
Кожен, хто з’являється на світ,
претендує на щасливу долю. Одні її мають, а інших вона вперто обминає. Що ж
таке щастя? Як його знайти?
Постановка проблемного питання «Що таке
щастя для кожного з героїв твору і як вони його розуміють?» слайд 4
Зверніть увагу на епіграфи, які
підібрані до нашого уроку:
Найщасливіші
люди ті,
хто
прожив своє життя, піклуючись про щастя інших…
М.
Коцюбинський
Щасливий
той, хто мав змогу знайти щасливе життя.
Але
щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Г.
Сковорода
У кінці уроку кожен із вас дасть
відповідь на питання про щастя, тим самим скаже, який епіграф краще розкриває
тему уроку.
ІІІ. Актуалізація необхідного навчального досвіду учнів.
Звучить пісня «Віють вітри, віють буйні»
Чудова мелодія пісні кличе нас у
мальовниче село під Полтавою. У ньому ми вже «гостювали» на попередньому уроці.
Тож давайте пригадаємо, що ми побачиди там? А зробимо це за допомогою вправи
«Сюжетний ланцюжок». Один учень пригадує подію, інший продовжує.
«Сюжетний ланцюжок»: слайд 5
1.
У селі під Полтавою ми
зустрічаємо дівчину Наталку, що йшла з відрами на коромислі по воду та дуже
сумувала за коханим Петром.
2.
До Наталки підходить возний
Тетерваковський, освідчується їй у коханні і пропонує вийти за нього заміж.
3.
Наталка відмовляє йому, просить
возного не жартувати та не вводити її у славу.
4.
З’являється виборний Макогоненко,
розповідає возному про Наталку і просить бути посередником у йогог сердечних
справах.
5.
А в цей час у вдома у Наталки
відбувається дуже неприємна розмова з матір’ю, в ході якої Наталка обіцяє
матері вийти заміж за першого жениха.
6.
Увечері до їх хати приходить
Макогоненко і пропонує дівчині одружитися з возним.
7.
Сільською вулицею йде парубок. Це
Микола. Він зустрічає Петра, повертається в Полтаву. Починає з ним розмовляти.
У ході розмови з хати, що неподалік, виходить возний з виборним, які пов’язані
рушниками і Петро дізнається, що просватана одна з найкращих дівчат у їх селі –
Наталка, яка раніше жила у Полтаві.
8.
Петро розуміє, що це – його
Наталка і просить Миколу, щоб той організував йому зустріч з нею.
9.
Петро просить Наталку не
суперечити матері та вийти заміж за возного, намагається віддати їй гроші, які
заробив, щоб возний не дорікав їй за те, що вона бідна.
10.
Цей вчинок Петра всіх вразив: Терпилиха
розчулилась, а возний і взагалі вирішив зробити благородний вчинок – і просить
матір благословити Наталку та Петра.
11.
Наталка та Петро – щасливі, а разом з ними
радіють і веселяться усі.
Ось і завершили ми наш ланцюжок.
Які ж таємниці знав творець п’єси - І.
Котляревський? Звідки черпав натхнення?
(З народного життя. Адже герої п’єси –
реальні, взяті із сучасного письменникові життя села).
Які особливості тематики твору?
(зображене життя українського
села п. 19 ст., боротьбу простої української дівчини за особисте щастя)
Які особливості композиції?
(у п’єсі простежується єдність
часу, місця та дії, що характерні для творів, які написані у класичному стилі.
Що таке класицизм?)
ІV. Основний зміст уроку
в
глибокій сердечності, у немеркнучім і чистім,
як
день, сяйві життєвої правди.
М. Рильський
1.
Текст твору ми пригадали, саме
час проаналізувати композицію.
Що таке композиція художнього твору? Слайд 6
Весь текст п’єси поділяється на великі частини — дії
(їх у творі дві), кожна з яких поділяється на картини, а ті у свою чергу на яви, пов’язані з входом чи виходом дійових осіб. Усі яви написані у
формі діалогів між двома або більше дійовими особами, зрідка трапляються
монологи. Дія твору відбувається в одному полтавському селі.
Композиція:
Експозиція: початок першої дії, де читач знайомиться з місцем
подій (село над Ворсклою, хата Терпелихи), з головним героєм твору (Наталка).
Тут ми дізнаємося, що Наталка дуже любить Петра і чекає його з далеких мандрів.
Зав’язка: подальші сцени,
з яких довідуємося про намір возного одружитися з Наталкою, в цьому йому має
допомогти виборний Макогоненко (ява 3 дії І).
Розвиток
дії: старшина села вмовляє Наталку погодитися на шлюб з
паном возним і діє через матір, а другий посередник, Микола, влаштовує
побачення Наталки з Петром, який оце повертається із заробітків, куди погнали
його лиха доля і Наталчин батько, що не погодився віддати дочку за наймита. Та
й стара Терпилиха мріє про багатого зятя. Отже, на шляху до щастя закоханих —
майнова нерівність.
Кульмінація: категорична
відмова Наталки стати дружиною возного (ява 9 дії ІІ).
Розв’язка: благословення
матері Наталки і Петра на одруження, оскільки возний зазначив: «Я отказуюсь од
Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щоб зробив її благополучною».
Таким чином, композиція п’єси
«Наталка Полтавка» досить майстерна, напруженість розвитку дії весь час тримає читачів
у пильній увазі, в неослабленому інтересі до кожної сцени, до кожної дійової
особи і її поведінки, хвилює її.
Певну композиційну роль відіграють у цій п’єсі ремарки
(весь авторський текст у творі), вони здебільшого короткі, стислі, але влучні,
виразні, ясні. Наприклад, автор хоче, щоб на сцені було так: «Село над річкою
Ворсклою. Упродовж сцени вулиця, що веде до річки; тут між хатами і Терпилишина хата». Ось і
все.
Характеристику композиції вдома
запишете у зошити. (домашнє
завдання)
Сьогодні ми продовжуємо характеризувати образи п’єси «Наталка Полтавка» І.
Котляревського, зосереджуючи увагу на позитивних героях. На прикладі них
письменник високо підніс глибокий розум, працьовитість, оптимізм, почуття
гідності, наполегливість та інші моральні якості простих людей. Тим більша
честь авторові, що ніхто в літературі того часу не наважився так високо підняти
звичайну людину з народу.
А допоможе нам інсценізація, яку підготували
наші учні. (картина ІІ, ява ІV).
Слайд 7, 8
Також вдома вам потрібно було
підготувати цитатні характеристики героїв твору – вони вам допоможуть при
характеристиці героїв твору.
Цитатна характеристика героїні.
ü «Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний,
а я простого роду»
ü Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії
роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже години».
ü «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стиджуся
прясти, шити і носити воду».
ü «Моє все багатство єсть моє добрє ім’я».
ü Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху
дочкою. Кромі того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,—
яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка
трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить».
ü «Лучче умерти, як з немилим жити, / Сохнуть з печалі,
щодень сльози лити».
ü «Бідность і багатство — єсть то божа воля; / З милим
їх ділити — єсть щаслива доля».
ü Наталка — матері: «Я покоряюсь вашій волі і для вас за
пер- шого жениха, вам угодного, піду заміж; перенесу своє горе, забуду Петра і
не буду ніколи плакати».
ü «...Живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не
схоче, той не вскубне».
ü «Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і
кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої».
ü Терпилиха про дочку: «...вона добра у мене дитина,
вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж».
ü Виборний про Наталку: «...всі матері приміром ставлять
її своїм дочкам».
ü «Страшно і подумать, як з немилим чоловіком весь вік
жити, як нелюба миловати, як осоружного любити».
ü Микола: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на
краю пропасті не тілько не здригнулась, но і другого піддержує».
ü «...Я сама не хочу за пана возного: до сього силою
ніхто мене не принудить. І коли на те іде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од
Петра і за возним ніколи не буду».
ü Наталка про себе: «Дівка проста, не красива, / З
добрим серцем, не спесива... / Коло мене хлопці в’ються / І за мене часто
б’ються».
2.1.3. Опрацювання
образу Наталки.
Хто така Наталка?
Через що страждає героїня твору? (Наталка
особисто вільна, але матеріальна незабезпеченість стає причиною її
трагічного становища. Через свою бідність вона не має права на вибір, змушена
відмовитися від коханого Петра і дати згоду на одруження за розрахунком
з нелюбою їй людиною. Ще більших мук завдає їй внутрішній конфлікт:
глибоке і вірне почуття до Петра спонукає її за всіх умов залишитися
вірною коханому; любов до матері, почуття обов’язку перед нею вимагають зрадити
Петра. Становище ускладнюється ще й тим, що Петро відсутній, а бідність
матері і дочки зростає. Не втрачаючи надії на повернення Петра, Наталка
невтомно працює, щоб забезпечити старість матері. Наталку їх теперішня
бідність не тільки не гнітить, а навіть піддає надії: дівчина радіє, що
стала рівня з Петром, що давня перепона до їх щастя зникла)
Яким вбачає для себе Полтавка майбутнє родинне життя?
(Наталка створила свій ідеал родинного щастя: «жити люб’язно і
дружно, бути вірним до смерті і помагати одне одному». Її не страшать ні
важка праця, ні бідність. Вона згодна весь вік не знати ніяких розкошів,
аби вік звікувати з коханим)
Що свідчить про чесність і
порядність коханої Петра? (Чесність, безкорисливість Наталки з найбільшою силою
проявляються і тоді, коли Петро віддає їй свої, зароблені тяжкою працею,
гроші. Вона відмовляється від них, бо їй потрібно щастя, а не багатство:
«Петре! — вигукує вона у відчаї.— Нещастя моє не таке, щоб грішми можна
від нього одкупитися. Вони мені не поможуть». Благородна і співчутлива сама,
вона вміє оцінити благородство Петра: «Мамо! Кого ми теряємо?» —
виривається в неї. Вона розуміє, що, відмовляючись від неї, Петро страждає, що
для нього віднині життя втрачає всю свою привабливість, і мужньо встає
на захист дорогої їй людини)
Які риси характеру Наталки
допомагають їй у боротьбі за своє щастя? (У
боротьбі за своє щастя вона не вдається до якихось витівок, змов,
обдурювань. Методи її боротьби цілком витікають з її характеру: рішуча,
щира, мужня, вона прямо і відверто заявляє про своє небажання зв’язати
долю з нелюбом, висловлює свої погляди, захищає і відстоює їх, відкидаючи
все, що стоїть на її шляху. Захоплюючись сміли- вістю і послідовністю
Наталки, Микола вигукує: «От дівка, що і на краю пропасті не тільки не
здригнулась, но і другого піддержує». Образ Наталки змальовано
реалістично)
Через що, на думку
Полтавки, соціальна нерівність є суттєвою перешкодою
для подружнього життя? (Наталку не тільки не приваблює «чин
преважний» і багатство возного, вони її лякають. Розумна, вольнолюбива,
з твердими поглядами на життя, вона добре усвідомлює, що багатий пан не
може бути їй, простій людині, справжнім, щирим другом, що він не шануватиме
її, буде на неї дивитися з презирством і обходитися з неповагою, перетворить її
на кріпачку. Одруження з возним для Наталки означає поневолення, а
одруження з Петром — вільність)
Яким чином Наталка
протистоїть Тетерваковському? (Не тільки морально, а й розумово Наталка стоїть
значно вище за возного. Це особливо яскраво проявилося в сцені першої
зустрічі цих персонажів. Героїня обережно, але вміло і вправно відхиляє
всі залицяння возного, його замахи на її волю. Обмежений і
бундючний, пан не розуміє глибоких думок простої дівчини,
неспроможний вдуматись у них. Почуття власної гідності, моральної вищості над
возним і йому подібними у Наталки досить сильно розвинене. Тому їй, бідній дівчині,
наймичці, зовсім не робить честі сватання до неї пана возного)
Чому в боротьбі проти звичаїв свого середовища героїня
виявилася переможницею? (Під тиском матері й обставин Наталка змушена була
відступити від своїх позицій, але поява Петра знову надихає її на
боротьбу. Навіть тоді, коли не тільки мати проти неї, а й сам Петро
відступається, Наталка не складає зброї. Рішуча і смілива, вона не побоялася
зламати «узаконений порядок»)
Чим же чарує цей образ простої дівчини не одне
покоління? (Наталка завжди чарує великою пошаною до матері, до старших,
своєю працелюбністю, дівочою чистотою, скромністю і відданістю великому
коханню. Полтавка — це гімн вели- кому коханню, цей образ буде
приваблювати ще не одне покоління людей. Нехай же молодь наслідує це велике,
чисте кохання...)
2.2. Петро. Слайд 9
Цитатна
характеристика.
ü Наталка: «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!»
«Ти був бідним, любив мене і за те потерпів і мусив мене оставити, я тебе
любила і тепер люблю».
ü Виборний: «...Покійний Терпило жив-був, то прийняв
було до себе якогось сироту Петра за годованця. Хлопець виріс славний, гарний,
добрий, проворний і роботящий; він од
Наталки старший був годів три або чотири; з нею вигодувавсь і зріс
вкупі».
ü Наталка: «Петро не такий, серце моє за його ручається,
і воно мені віщує, що він до нас вернеться».
ü Виборний про Петра: «Ради пройдисвіта, ланця, що,
може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербовався!».
ü «Як бачиш: бурлака на світі; тиняюсь од села до села,
а тепер іду в Полтаву».
«Нема у мене ні
родичів, ні знакомих. Які будуть знакомі або родичі у сироти?»
«Нема у мене ні
кола, ні двора: весь тут».
ü «Чотири годи уже, як розлучили мене з Наталкою. Я
бідний був тогді і любив Наталку без всякої надіжди. Тепер, наживши кровавим
потом копійку, спішив, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки, но
вмісто багатого батька найшов мать і дочку в бідності і без помощі».
ü «Наталку, котру я любив більше всього на світі, для
которої одважовав жизнь свою на всі біди, для которої стогнав під тяжкою
роботою, для которої скитався на чужині і заробленую копійку збирав докупи, щоб
розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно!»
ü «Возний-пан, чиновний і багатий, а я не маю нічого.
Вам з матір’ю треба подпори і защити, а я через себе ворогів вам прибавлю, а не
помощ подам».
ü «Щоб пан возний ніколи не попрікнув тебе, що взяв
бідну і на тебе іздержався. Прощай! Шануй матір нашу, люби свого судженого, а
за мене одправ панахиду».
Аналіз образу героя.
У чому виявилася спорідненість образів Петра і
Наталки? (Як і Наталка, Петро вірний у коханні. Щоб мати право назвати її
своєю дружиною, він «в далеких странах трудився чотири роки, тобто поневірявся
в наймах, відмовляв собі у всьому, складаючи гроші копійка до копійки. Ідеал
щастя у Петра такий, як і в Наталки,— дружне трудове життя з коханою людиною.
Споріднюють ці образи і такі риси, як чесність, працьовитість, співчуття до
інших, готовність до самопожертви)
Що свідчить про нерішучість, м’якохарактерність героя?
(Петро не здатний до впертої боротьби за своє щастя. Нерішучий і навіть
пасивний, він не наважується йти проти «узаконеного порядку», проти побутових і
станових умовностей, не насмілюється виступити проти старших (Терпилихи) і
владних (возного і виборного). Коли Наталка докоряє йому, що він, напевно, розлюбив
її, якщо згоден поступитися возному, Петро немовби збирається з духом, обіцяє
їй: «Не попущу свою милу другому достаться». Але під тиском суперника він
швидко відступає. Правда, така поведінка молодого хлопця пояснюється ще й тим,
що бідний, він не хоче заважати Наталці, яку щиро кохає і для якої готовий на
все, одружитися з багатим, бо, за переконанням її матері, щастя — в достатках:
«...мати твоя не согласиться проміняти багатого зятя на бідного». Діями Петра
керує також співчуття до Терпилихи, розуміння її прагнень за всяку ціну
вибитися зі злиднів. І це примушує його відмовитися від особистого щастя в ім’я
благополуччя інших, дорогих йому лю- дей — Наталки і Терпилихи)
Чи здатний бідняк заради свого кохання на
самопожертву? (Так. Щоб не образити Терпилиху, він відмовляється від
найдорожчого йому — від Наталки; щоб возний не докоряв Наталці її бідністю,
віддає їй гроші, зароблені потом-кривавицею)
Як І. Котляревський на прикладі образу Петра відтворив
потяг народу до знань, до культури? (Перебуваючи в Харкові, Петро, який
беріг кожну копійку, відвідує театр, захоплюється ним, загалом дає правильну
оцінку театральним виставам. Для нього театр — «таке диво — як побачиш раз, то
і вдруге схочеться». В культурному відношенні Петро стоїть вище виборного і возного,
на думку яких, театр існує тільки для того, щоб «гроші видурювати»)
Які риси характеру Петра, на думку автора п’єси,
заслуговують на повагу? (Вірність у
коханні, великодушність, доброта, співчуття
до інших).
Возний Тетерваковський слайд 10
Звучить пісня «Всякому городу…»
Хто такий возний Тетерваковський у п’єсі? (Тетерваковський
— дворянин, але займає найнижчу посаду, яку могла одержати людина його
середовища: він — возний, розвозив різні папери до повітових судів,
виставляв майно на продаж тих, хто заборгувався. Складав також різним
людям позови, скарги й ін. Ця служба відкривала йому можливість обдирати
клієнтів, багатіти за їхній рахунок)
Що вплинуло на формування рис характеру героя, його
поглядів? (Возний виховувався у середовищі чиновників, хабарників, сприйняв
погляди та переконання цього середовища і керувався ними все життя)
Яким у творі зображено Тетерваковського? Як його
характеризує Микола? (У п’єсі він поставлений поза сферою своєї службової
діяльності: ми його бачимо в селі, заклопотаного уладнанням свого
«сердечного діла». Найповнішу службову характеристику дає йому Микола:
«Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить!». У народі слово
«юриста» (юрист) сприймалося як синонім слів «шахрай», «крючкодер».
Звички крючкодера-хапуги проявилися у возного і в приватному житті)
У чому, на думку возного, полягав основний закон
співжиття людей? (Тетерваковський упевнений, що основний закон співжиття
людей — панування сильного над слабим, багатого над бідним; що весь світ
побудований на брехні і люди «один одного обманють так, як того і треба». В
пісні-монолозі «Всякому городу нрав і права...», що є перекрученим
віршем Г. Сковороди, возний прагне обґрунтувати «законність» здирства і
хабарництва, бо, мовляв, немає людей «без гріха»)
З яким проханням возний звертається до виборного? Чим
він намагається йому віддячити? (Натура крючкодера і шахрая проявилася
і тоді, коли возний підмовляє виборного «хождєніє іметь» по його «сердечному
ділу», тобто бути сватом. Тетерваковський обіцяє виборному своєрідний
хабар: «Єжелі виграєш... любов ко мні Наталки», то «без дані, без
пошлини (тобто без хабара) кому хочеш позов заложу і контроверсії
(оскарження) починю». Його аніскільки не бентежило те, що ці
«позови» і «контроверсії» можуть бути незаконними, більше того — він
передбачає це і згодний заздалегідь)
Як освіченість, мова возного відповідають його
соціальному становищу? («Письменство» возного, тобто освіченість, обмежене,
примітивне, межує з неуцтвом. Співає він низькопробні романси, вимоги
його до театру грубі і низькі: він вважає, що якби на сцені «справді
вбивалися, то було б за що гроші платити». Про намагання возного відмежуватися
від простого народу, підкреслити свою вищість, свідчить і склад його мови. Він
говорить майже такою мовою, якою писалися акти й інші ділові папери у
ХVІІ–ХVІІІ ст.: це суміш церковнослов’янізмів, канцеляризмів і слів
розмовно-побутової мови народу. До того ж мова цього судейського
крючкодера дуже спотворена недоречним вживанням позбавленого змісту
виразу «теє-то як його», який виник, мабуть, внаслідок того, що возний
частенько говорив неправду і йому доводилося під час розмови підбирати
правдоподібні слова для прикриття брехні, а перерву у висловлюванні мусив
прикрити якимсь словом, хоч би й безглуздим. Канцеляризми і
церковнослов’янізми так міцно ввійшли в мову Тетерваковського, що він не
може обійтися без них навіть під час освідчення Наталці в коханні. Щоб
передати силу свого кохання, він вживає такі вирази: «безмірно, ах! Люблю
тя, дівицю», Наталчин «вид ясний» його «утробу всю потряс», він відчув
«возженіє в крові», від чого йому все на світі стало противне, навіть
«синкліт весь бумажний», «статут і розділи, позви і копи»)
Що намагається висміяти І. Котляревський, описуючи
залицяння свого героя до Наталки? (Почуття Тетерваковського, як і
його характер та погляди, низькі, грубі, вульгарні. Наталку він любить, «как
жадний волк младую ягніцу», одруження з Наталкою для нього солодке, «как з
медом мак». Любов Наталки він збирається «виграти», наче судову справу. Одруження
для нього немов би складання якогось ділового паперу; він просить
Наталку: «...до формального опреділенія о моєй участі, открой
мні, хотя в терміні, партикулярно, резолюцію, могу лі теє-то як його —
без отсрочок, волокити, проторов і убитков получити во вічноє і
потомственноє владініє тебе — движимоє і недвижимоє імініє для душі моєй — з
правом владіти тобою спокійно, безпрекословно і по своєй волі — теї-то
як його — розпоряжать?»)
Як вік героя є
невідповідним для його кохання? (На не першу молодість коханого
іронічно натякає виборний, кажучи, що возному «здається, вже пора»
женитися, і тут же співає пісню «Ой під вишнею». Про це свідчить і
намагання Тетерваковського переконати Наталку, що кохання не зважає «ні
на породу, ні на літа, ні на состояніє». Незграбне залицяння возного до
Наталки, невідповідність віку його для закоханості, вживання канцеляризмів для
вираження ніжних почуттів викликають у глядача і читача сміх. Кохання
возного подано в зниженому плані)
Що позитивного
притаманно возному, герою цілком нереалістичному? (Йому властивий гумор, він
добре знає козацькі літописи, не дурний. У кінці п’єси Тетерваковський
під впливом доброго вчинку Петра і сльозливо-розчуленого настрою оточуючих
його людей знаходить у собі силу відмовитись від Наталки. Таке
завершення образу в творі є штучним. Своєю рішучою відмовою від
одруження будь з ким («...знайте, що я вічно одрікаюсь од
Петра і за возним ніколи не буду») Наталка позбавила Тетерваковського
всякої надії. Добре розуміючи це, хитрий «юриста» вирішив нажити «моральний
капітал» — показною добрістю викликати повагу і вдячність в інших людей)
Чи змінилося ставлення читача до цього героя
наприкінці твору? Відповідь вмотивуйте.
Микола. Слайд 10
Цитатна
характеристика.
ü «Один собі живу на світі, як билинка на полі, сирота —
без роду, без племені, без таланту і без приюту».
ü «Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і
негідніші од мене. Люблю я козаків за їх обичай!»
ü «Так і я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку
пити, люльку курити і черкес бити. Тілько там треба утаїти, що я письменний; та
се невелика штука. І дурнем не трудно прикинутись».
ü «Знаю я добре, як тяжко бути сиротою і не мати
містечка, де б голову приклонити».
ü «Правда, хороша і розумна, а до того і добре, тілько
не багата».
ü «От такові наші полтавці! Коли діло піде, щоб добро
зробити, то один перед другим хвастаються».
2.3.3. Опрацювання образу.
Хто такий Микола?
Чим цей герой відрізняється від Петра? (Вдачею.
Бідний і безправний, Микола зазнав уже панської неправди, але це сприяло
розвитку одної з основних рис його вдачі — гумору. Микола вміє підмітити в
людях і явищах потворне, викривлене і показати його в смішному
освітленні) _ Через що Микола у творі резонерствує? (Резонер — такий
персонаж п’єси, який висловлює думки автора з приводу зображуваних у творі
подій, дає моральні оцінки іншим персонажам. Микола дає влучні і правильні
соціальні характеристики возному і виборному, що свідчить також і про гостро
розвинену в Миколі ненависть до «п’явок людських». Ці оцінки збігалися з
поглядами народу на сільську старшину і чиновництво; в образі Миколи
автор виразив протест народу проти несправедливого соціального устрою)
У чому виявляється співчутливе ставлення Миколи до
горя інших? (Безталанний бідолаха, Микола здатний розуміти горе
інших, він швидко проймається співчуттям до страждаючих і готовий завжди
допомагати їм. Він близько бере до серця горе Петра і прикладає всіх
зусиль, щоб допомогти Наталці і Петрові з’єднатися)
До чого прагне герой п’єси? Які почуття його охоплюють
найбільше? (Найсильніше почуття в Миколи — прагнення до особистої
волі, прагнення позбутися залежності від багатіїв. Його мрії не обмежуються
бажанням мати сім’ю, власну хату, господарство. Він прагне волі, хоче
незалежного життя. Єдиним місцем, де бідна людина могла почувати себе
хоч відносно вільною, в той час були причорноморські степи, куди й
направляється Микола. Але він любить свій поневолений край, пишається
тим, що його рідна Полтава благоустроюється: «…вулиці застроюють новими домами,
то кришки красять, то якісь пішоходи роблять...— аж дивитися мило»)
Для чого Микола підтримує Наталку в її боротьбі за
особисту волю і щастя? (Оскільки герой, що прагне втекти від залежності, і в
інших поважає волелюбність і мужність, яка притаманна Полтавці)
Випереджуюче завдання: «Тлумачний словник» за текстом п’єси. слайд 11
3. Роль і функція
пісень у драмі слайд 12
3.1. Вступне слово.
У «Наталці Полтавці» пісня є суттю твору, формою його
існування. Народна пісня, музика були невід’ємною частиною духовного життя
народу.
Кожен герой у п’єсі має свою пісню, яка допомагає нам
глибше пізнати цей образ. У піснях персонажі виливають свої почуття,
висловлюють свої погляди, самохарактеризуються.
3.2. Види
пісень, використані у п’єсі, за походженням:
а) пісні, написані самим автором:
§ «Ой мати, мати! Серце не вважає»;
§ «Ой я дівчина
Полтавка»;
§ «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву»;
§ «Де згода в
сімействі»;
§ «Підем, Петре, до тієї»;
§ «Начинаймо веселиться»;
§ «Чи я тобі, дочко, не добра желаю…»
б) фольклорного походження, але
оброблені І. Котляревським відповідно до змісту своєї п’єси, тобто нові
варіанти відомих народних пісень:
§ «Сонце низенько, вечір близенько»;
§ «Ворскло, річка невеличка» та ін.;
§ «Ой лихо, не Петрусь…»
в) літературного походження, але перероблені автором:
§ «Всякому городу нрав і права» Г. Сковороди;
§ «От юних літ...»;
§ «Ой доля людськая — доля єсть сліпая!»;
г) народні пісні, введені у п’єсу майже без змін:
§ «Ой під вишнею, під черешнею»;
§ «Гомін, гомін по діброві»;
§ «Та йшов козак з Дону, та з Дону додому»;
§ «У сусіда хата біла»;
§ «Дід рудий, баба руда».
д) пісні Марусі Чурай:
§ «Віють
вітри, віють буйні»;
§ «Чого вода каламутна, чи не хвиля збила?»;
Автор опери
«Наталка Полтавка»: М. Лисенко.
Феноменальність твору — 20 пісень.
3.4. Види пісень за характером змісту і художніх
засобів:
ліричні;
сатиричні;
гумористичні.
Найбільше у творі ліричних пісень. Змінюючи прозаїчну
мову, ці пісні надають усій п’єсі глибокої задушевності, теплоти і щирості.
3.5. Пісенні портрети героїв п’єси. Робота в малих
групах.
Лірична прелюдія до кожного з них — звучить пісня в
аудіозаписі.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1.
Проведення
тестового опитування «Наталка Потавка» Додаток 3
Самоперевірка виконання тестових завдань слайд 14
VІ. Підсумок уроку слайд 15
Що є щастя для героїв твору? А як розумієте це поняття ви? Який з епіграфів краще розкриває тему уроку?
1. Світове значення п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». Слайд 16
Особливим успіхом ця чудова перлина українського театру користувалася у
чехів, словаків, болгар — і в перекладах, і в оригіналі вона йшла сотні разів.
Згодом «Наталку Полтавку» бачили й вітали Париж, Лондон, Нью-Йорк, Відень, Сідней, Торонто,
Буенос-Айрес та інші столиці світу. Кілька пісень із п’єси включив до своїх
концертів відомий негритянський співак Поль Робсон; у його виконанні «Сонце
низенько» та інші українські пісні І. Котляревського постійно звучали в
найбільших театрах світу. У наш час «Наталка Полтавка» з незмінним успіхом іде
на сценах Італії, Німеччини, США, Румунії, Англії, Угорщини, не кажучи вже про
слов’янські країни.
Отже, праматір українського театру й драматургії стала міцним надбанням
світової театральної культури.
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності слайд 17
VІІІ. Домашнє завдання
Підготуватися до контрольного твору за творчістю І. Котляревського на одну із
запропонованих тем:
«Наталка — ідеал української жінки» (за п’єсою «Наталка Полтавка» І. Котляревського);
«Пісенність
п’єси «Наталка Полтвака» І. Котляревського»;
«Щасливими не народжуються, ними стають» (за п’єсою «Наталка Полтавка» І. Котляревського).
Немає коментарів:
Дописати коментар