ПРИКЛАДИ ДО ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ Підготовка до ЗНО

ПРИКЛАДИ ДО ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ

№ з/п	Вид прикладу	Автор, твір	Зміст прикладу
1	Праця	Г. Сковорода Байка «Бджола та Шершень»	Бджола щаслива, бо займається тим, для чого створена – збирає мед
		І. Котляревський П’єса «Наталка Полтавка»	Головна героїня – Наталка, її коханий Петро, який пішов на заробітки, щоб заробити грошей на подружнє життя; головні герої твору прагнуть усе здобути лише власною працею – поріднитися з багачами, на їх думку, щастя не принесе.
		І. Нечуй-Левицький Повість «Кайдашева сім’я»	Попри жадібність та егоїзм головних героїв твору, автор наголошує на їх працьовитості – постійно в роботі старий Омелько, його сина – Карпо та Лаврін, невістки Мотря, Мелашка, дружина Маруся.
		Панас Мирний та І. Білик. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»	Друг Чіпки – Грицько здобув статок і повагу в селі завдяки наполегливій праці.
		В. Стефаник Новела «Камінний хрест»	Селянин Іван Дідух усе життя тяжко працював на землі і тепер, виїжджаючи до Канади, найбільше сумує за горбом, який він обробляв, отримував непогані врожаї (хоча і втратив на ньому своє здоров’я).
		О. Довженко Кіноповість «Зачарована Десна»	Один із найважливіших чинників, що впливають на формування головного героя, - праця. Перші мозолі, які з’явилися на його руках, були у дитинстві, коли він допомагав батькам по господарству.
		У. Самчук Роман «Марія»	Головна героїня, незважаючи на помилки минулого, здобуває повагу у селі невтомною працею. Робота біля господарства, землі лікує її чоловіка Корнія Перепутьку від грубості, зарозумілості. Завдяки праці ця пара має і сімейне щастя, і добробут.
2	Навчання, важливість освіти	Т. Шевченко Послання «І мертвим, і живим»	«Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь», - закликає автор. Треба вивчати свою історію, знати, звідки ми і чиї ми діти, лише тоді матимемо право називатися народом.
		І. Карпенко-Карий Комедія «Хазяїн»	В образах учителя Калиновича та доньки Пузиря Соні втілена думка про важливість освіти й культури для розвитку особистості. Антиподом є образ самого Пузиря, який не знає, хто такі Гоголь і Котляревський, і нітрохи не переймається цим.
		І. Франко Поезія «Гімн»	Образ «вічного революцьонера» символізує суспільний прогрес, освіту,  прагнення народу до кращого життя. «Вічний революціонер – дух, наука, думка, воля – не уступить пітьмі поля».
		В. Підмогильний Роман «Місто»	Селянин Степан Радченко прагне стати студентом, щоб отримати вищу освіту. Наполегливо вчиться, багато читає, успішно складає іспити з багатьох дисциплін.
		О. Гончар Роман «Собор»	Головний герой – Микола Баглай – розумний, ерудований студент, який працює над розробками очисних систем для заводу, що сприятимуть покращенню екологічної ситуації.
3	Історична пам’ять	Т. Шевченко Поема «Гайдамаки», поезія «До Основ’яненка»	Твори про історичне минуле України покликані нагадати сучасникам про їхніх гордих, волелюбних предків. Максим Залізняк, Іван Гонта – очолюють селянське повстання Коліївщину, щоб назавжди вигнати з України поляків. Ярема Галайда – один із яскравих представників нашого народу, який не тільки сміливий, безстрашний, а вірний у почуттях.
		О. Довженко Кіноповість «Україна в огні»	Родина Запорожців символізує незнищенність народного духу, силу історичної пам’яті, що пульсує в жилах Лавріна та його дітей. Слабкодухість дезертирів – результат викривленого радянського виховання, яке, фактично перекресливши історичне минуле, акцентувало на боротьбі між класами, а не на єдності народу.
		О. Гончар Роман «Собор»	Образ собору – це символ культурного й духовного спадку, що залишили молодому поколінню козаки. Опис занедбаного кладовища, посягання на собор, ставлення Володьки Лободи до батька (здав його в будинок для літніх людей) – ці моменти розкривають небезпеку втрати історичної пам’яті для народу та особистості.
		І. Багряний Роман «Тигролови»	Вижити й вистояти головному героєві Григорію Многогрішного допомагає надзвичайна сила волі, гідність і почуття причетності до славного роду українців.
		В. Стус Поезія «Сто років, як сконала Січ»	Незважаючи на знищення козаків, морок русифікації, Україна встає з колін. Історичну пам’ять не можна знищити, витаврувати.
4	Любов до Батьківщини	Т. Шевченко Поезія «Мені однаково»	Ліричний герой поезії байдужий до власної долі, можливої слави чи забуття. Його душу тривожить лише доля України: «Та не однаково мені, як Україну злії люди присплять, лукаві, і  в огні її, окраденую, збудять, ох, не однаково мені»
		П. Куліш Роман «Чорна рада»	Гетьман Яким Сомко – образ справжнього патріота, державного діяча, що керується інтересами народу, а не власними, як його супротивник Іван Брюховецький.
		І. Франко Поема «Мойсей»	У пролозі до поеми висловлене глибоке занепокоєння автора долею рідного народу («Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на подорожжю…»)  і віра у його кращу долю. Україна посяде гідне місце в «народів вольних колі».
		В. Стефаник Новела «Камінний хрест»	Головний герой, Іван Дідух, залишаючи рідну землю, невимовно страждає. Шлях до Канади здається йому смертною дорогою. Саме тому ставить він на горбі, де усе життя пропрацював, хрест із висіченими на ньому своїм та жінчиним іменами. На рідній землі похована його душа.
		Леся Українка Драматична поема «Бояриня»	Головна героїня Оксана, поїхавши з рідної землі, втратила душевний спокій. Сором за бездіяльність у важкий для Вітчизни час пече її душу.
		В. Сосюра Поезія «Любіть Україну»	Любіть Україну, як сонце любіть, Як вітер, і трави, і води, В годину щасливу і радості мить, Любіть у годину негоди!
		О. Довженко Кіноповість «Україна в огні»	Діями головних героїв – Лавріна Запорожця, Василя Кравчини, молодих Запорожців – керує любов до рідної землі та її людей.
		І. Багряний Роман «Тигролови»	Григорій Многогрішний був ув’язнений та засуджений за те, що любив свою Україну.
		Л. Костенко Роман у віршах «Маруся Чурай»	Пережити власне горе Марусі допомогло усвідомлення трагедії рідної землі, сплюндрованої зрадником Яремою Вишневецьким. Саме Маруся – образ сильної і талановитої України: «Це – голос наш. Це – пісня. Це - душа».
		В. Симоненко Поезія «Лебеді материнства»	Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
		В. Стус Поезія «Як добре те, що смерті не боюсь я»	Ліричний герой без нарікань несе свій «тяжкий … хрест», бо впевнений, що повернеться до свого народу. Він чистий і чесний перед рідним краєм, і це додає йому сили і впевненості у правильності обраного шляху.
5	Кохання	І. Котляревський П’єса «Наталка Полтавка»	Наталка і Петро вірні одне одному в коханні, незважаючи на всі життєві негаразди.
		Г. Квітка-Основ’яненко Повість «Маруся»	Маруся і Василь глибоко і вірно закохані з першого погляду. Василь не міг змиритися з смертю коханої, пішов у монастир, де невдовзі помер.
		Т. Шевченко Поема «Катерина»	Нерозважливе кохання молодої дівчини призвело до трагедії: народження позашлюбного сина, самогубства Катерини й нещасної долі дитини-байстрюка.
		П. Куліш Роман «Чорна рада»	Леся Череванівна й Петро Шраменко вірно кохають одне одного, одружуються і живуть щасливо.
		Марко Вовчок Оповідання «Максим Гримач»	Катря і Семен. Дівчина не змогла пережити смерті коханого й наклала на себе руки.
		Панас Мирний та І. Білик. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»	Кохання до Галі допомагає Чіпці (щоправда лише на деякий час) стати на дорогу чесного життя
		І. Франко Поезія «Чого являєшся мені у сні?»	Ліричний герой закоханий у жінку, яка не звертає на нього уваги. Він невимовно страждає від її байдужості, але, хоч як це боляче, просить свою «зіроньку» приходити до нього в снах.
		Леся Українка Драма-феєрія «Лісова пісня»	Кохання Лукаша до Мавки – лісової дівчини – якнайглибше розкриває його душу і талант. У фіналі твору герої усвідомлює, що, зрадивши кохану, відмовився від високого в собі, в своїй долі. Кохання – сенс життя Мавки. Зрозумівши, що не потрібна Лукашу, вона йде до Марища. Відчувши, що коханий у небезпеці, - руйнує чари і повертається, щоб допомогти йому.
		Леся Українка Драматична поема «Бояриня»	Заради коханого Степана, московського боярина, Оксана залишає Батьківщину, родичів, друзів.
		О. Кобилянська Повість «Земля»	Михайло й Анна любили одне одного щиро й віддано, але доля не була до них прихильною
		М. Коцюбинський Повість «Тіні забутих предків»	Ван і Марічка – українські Ромео і Джульєтта.
		Олександр Олесь Поезія «Чари ночі»	Цей твір – гімн життю, молодості, коханню: Сміються, плачуть солов’ї, І б’ють піснями в груди: «цілуй, цілуй, цілуй її Знов молодість не буде!»
		П. Тичина Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить»	Ніжний малюнок кохання: «Кохана спить, кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі»
		В. Сосюра «Так ніхто не кохав»	Гімн коханню: Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Лиш приходить подібне кохання. В день такий оживає весна на землі, І земля убирається зрання.
		У. Самчук Роман «Марія»	З багатим чоловіком, Гнатом Кухарчуком, який любив і шанував її, Марія не була щасливою. Вона знаходить жіноче щастя у шлюбі з коханим Корнієм.
		І. Багряний Роман «Тигролови»	Кохання Наталки Сірко і Григорія Многогрішного. Дівчина впевнена, що її щастя там, де коханий, тому, не вагаючись, йде з ним на Україну (не знаючи, яка доля їх там чекає).
		О. Довженко Кіноповість «Україна в огні»	Олеся Запорожець та Василь Кравчина провели разом одну ніч, а потім протягом трьох років не забували одне про одного. Багато разів поранений, постарілий у боях Василь зустрічає свою посивілу від знущань німців Олесю, говорить їй слова любові: «Яка ти красива!»
		О. Гончар Новела «За мить щастя»	Сашко Діденко, побачивши мадярку Ларису, закохався в неї так пристрасно, що без вагань приймає через свою циганочку смерть.
		Л. Костенко Роман у віршах «Маруся Чурай»	Втративши коханого, Маруся не хоче жити, тому й мовчить на суді.
		Григір Тютюнник Новела «Три зозулі з поклоном»	Кохання Марфи Яркової та Михайла - здатність «відчувати одне одного на відстані».
6	Дружба	І. Котляревський Поема «Енеїда»	Низ та Евріал – справжні друзі, вони підтримують одне одного завжди – «де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку»
		П. Куліш Роман «Чорна рада»	Кирило Тур є вірним другом Сомка, рятує його від смерті у бою, готовий віддати життя за гетьмана – пропонує залишитися замість нього у в’язниці. Відданий товариш Тура Чорногорець. Вони завжди разом. Чорногорець підтримує Тура під час покарання.
		Панас Мирний та І. Білик. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»	Так звані друзі Чіпки Матня, Лушня і Пацюк (товариші-п’янички) тягнуть його на дно.
		І. Багряний Роман «Тигролови»	Сміливі, чесні, благородні Григорій Многогрішний та Григорій Сірко стають друзями.
7	Родина	Г. Квітка-Основ’яненко Повість «Маруся»	Щасливе життя релігійної родини Наума Дрота. Маруся – слухняна дочка.
		П. Куліш Роман «Чорна рада»	Щасливе родинне життя Череваня й Череванихи на хуторі Хмарище.
		І. Нечуй-Левицький Повість «Кайдашева сім’я»	Егоїзм і жадібність Кайдашів – причина нескінченних сварок їхній родині. Неповага дітей до батьків – Карпо вдарив батька, загнав матір у ставок, Лаврін усунув батька від господарства.
		Панас Мирний та І. Білик. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»	Щасливе родинне життя Грицька та Христі.
		О. Кобилянська Повість «Земля»	У родині Марійки та Івоніки Федорчуків два сини (Михайло й Сава), абсолютно різних за вдачею, прагненнями, життєвими цінностями. Батьки їх виховували однаково, але один виріс чуйним, чемним, працьовитим, добрим, а другий – неслухняним, ледачим, грубим. Молодший брат убиває старшого. Як таке могло статися? Відповіді не можуть дати згорьовані батьки, відповіді не дає й автор твору.
		М. Коцюбинський Повість «Тіні забутих предків»	Родинне життя Івана та Палагни не освячене любов’ю, а тому нещасливе.
		Ю. Яновський Новела «Подвійне коло»	Показано розпад родини в роки громадянської війни через ідеологічний фанатизм. Брати зрадили заповіт батька: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду».
		У. Самчук Роман «Марія»	Два шлюби Марії: у першому – без любові та без дітей, хоча з достатком та повагою чоловіка – жінка нещасна, у другому – з коханим, дітьми, важкою працею - знаходить себе.
		І. Багряний Роман «Тигролови»	Дружна родина Сірків прийняла Григорія Многогрішного як сина. Наталка і Григорій, шануючи батьків і давні традиції, просять у батька і матері благословення на шлюб.
		Л. Костенко Роман у віршах «Маруся Чурай»	Родина Чураїв – любов, підтримка, благородство (кохання батьків, героїчна смерть тата, вихована у духовності дочка). Родина Бобренків – сварки, жадібність, обман (Грицева мати позивається з сусідами «за курку, за межу», намовляє сина свататися до багатої Галі Вишняківни). Родина Вишняків – гроші (слова Галі на суді: «Мі батько вже і на весілля втратились, а Гриць помер, а Гриця вже нема»), зрадництво (Галин батько, коли Полтава була в облозі).
		Л. Костенко Поезія «Українське альфреско»	Сумно, коли розриваються родинні зв’язки, коли діда й бабу не провідують онуки.
		Григір Тютюнник Новела «Три зозулі з поклоном»	Довіра й повага між Софією та Михайлом
8	Мама	Т. Шевченко Поема «Катерина»	Головна героїня йде на пошуки батька своєї дитини. Їй доводиться мерзнути, голодувати, жебракувати… А коли Катерина розуміє, що коханий і чути не хоче про неї, просить взяти свого сина. Вона готова стати наймичкою Івана, терпіти приниження, аби син був забезпеченим та щасливим.
		А. Малишко «Пісня про рушник»	Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала.
		В. Барка Роман «Жовтий князь»	Дарина Олександрівна Катранник робить усе, щоб врятувати дітей від голодної смерті. Виглядаючи Андрійка, помирає на станції з Оленчиним зошитом у руках – єдиним, що залишилося від донечки.
		У. Самчук Роман «Марія»	Діти Марії – сенс її життя
		М. Хвильовий Новела «Я(Романтика)»	Засліплений фанатизмом, син убиває власну матір, яка так любить його.
		В. Симоненко Поезія «Лебеді материнства»	Вірш-колискова, у якій мама з ніжністю та любов’ю виспівує синові щасливу долю і дає головний материнський заповіт – любити Батьківщину
9	Людяність і жорстокість	М. Хвильовий Новела «Я(Романтика)»	Фанатик-більшовик – «главковерх чорного трибуналу» - в ім’я «загірної комуни» вбиває рідну матір, втілення людяності та добра, а разом з нею і залишки власної совісті.
		В. Барка Роман «Жовтий князь»	Родина Катранників (людяність, релігійність, взаємодопомога, моральність) – Григорій Отроходін та інші комуністи (жорстокість, безсердечність)
10	Жадібність та щедрість	І. Карпенко-Карий Комедія «Хазяїн»	Терентій Пузир дбає лише про збагачення, скупий у ставленні до себе та до інших. Через жадібність помирає – погнався за гусьми, що скубли одну з 20 тисяч кіп, упав і відбив нирки, а тепер відмовляється покликати лікаря, бо це дорого. Його дочка Соня співчуває найманим робітникам, дбає про граний хліб для них.
		Л. Костенко Роман у віршах «Маруся Чурай»	Мати Грицька Бобренка думає лише про гроші, умовляє сина одружитися з багатою Галею Вишняківною, хоч знає, що він кохає Марусю Чурай.
11	Улюблена робота – джерело щастя	Г. Сковорода Байка «Бджола та Шершень»	Бджола працює, щоб бути корисною людям, робота приносить їй задоволення, а Шершень – корисливий, лінивий персонаж твору, який насміхається з Бджоли, вважаючи її нерозумною істотою.
		І. Карпенко-Карий Комедія «Хазяїн»	Учитель Калинович бачить своє покликання у просвіті суспільства, культивуванні прогресивного духу, справедливості.
		Гр. Тютюнник Новела «Три зозулі з поклоном»	Михайло, навіть перебуваючи на засланні в Сибіру, сумує за своєю роботою, деревом – він працював столяром.
		О. Кобилянська Повість «Земля»	Івоніка Федорчук та його син Михайло щасливі, коли працюють на землі, своє життєве призначення вони бачать у тому, щоб обробляти землю-годувальницю.
		В. Стефаник Новела «Камінний хрест»	Незважаючи на те, що робота на горбі пекельно тяжка, Іван Дідух відчуває справжнє щастя, обробляючи землю. На своєму горбі він молиться і просить лише про одне: щоб Бог дав йому сили й надалі працювати.
12	Людський характер	Марко Вовчок Повість «Інститутка»	Веселий, життєрадісний характер Устини допомагає їй витримувати знущання «інституки», жити надією.
		Панас Мирний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»	Неврівноважений, запальний мстивий Чіпкастає на дорогу злочину, щоб мати затишок у хаті, а працьовитий, наполегливий Грицько досягає бажаного щастя й добробуту чесним шляхом.
		І. Багряний Роман «Тигролови»	Сміливий, чесний, благородний Григорій Многогрішний не втрачає сили духу й оптимізму попри найскладніші життєві випробування.
		Леся Українка Поезія «Contra spem spero»	Не втрачати надії, йти вперед, не зважаючи ні на що, - кредо поетеси та ліричної героїні вірша.
13	Закони моралі	І. Котляревський П’єса «Наталка Полтавка»	Возний Тетерваковський, побачивши кохання Наталки і Петра, відмовляється від дівчини, хоч уже засватав її. Цей герой чинить за законами моралі, бо розуміє, що на нещасті інших свого щастя не збудуєш.
		О. Кобилянська Повість «Земля»	Зв’язок Сави з двоюрідною сестрою – вчинок аморальний. Цей гріх призводить до ще більшого братовбивства.
		М. Хвильовий Новела «Я (Романтика»)	Убиваючи матір, герой порушує закони моралі. Це засвідчує, що ні він, ні подібні до нього комунари не можуть збудувати моральне суспільство.
		В. Підмогильний Роман «Місто»	Вибудовуючи стосунки з жінками, Степан Радченко не замислювався про мораль: він не відчуває докорів сумління за зламані життєві долі. Мусінька, Надійка, Зоська, Рита – кохання цих жінок є лише способом самоствердження колишнього сільського хлопця у міському середовищі.
		О. Довженко Повість «Зачарована Десна»	Малий Сашко, зрозумівши, що вчинив погано, намагається виправити ситуацію добрими справами: він іде шанобливо вітатися зі старим дідом. Цей момент свідчить, що навіть маленька дитина розуміє, наскільки важливо дотримуватися законів моралі, зокрема, поважати старших.
		Л. Костенко Роман у віршах «Маруся Чурай»	Героїня, на думку суду, порушила закони права – її звинувачують у вбивстві. Але симпатії більшості героїв, автора й читачів, урешті-решт, на боці Марусі. І не лише тому, що вбивство не випадкове. Головним чином тому, що Маруся ніколи й ні за яких обставин не порушувала законів моралі: була чесною, щирою, вірною. А от її обранець, навпаки, вчинив аморально, коли зрадив дівчину й посватав іншу.
		В. Стус Поезія «Як добре те, що смерті не боюсь я»	Головний закон моралі – залишатися доброю людиною, попри зло і жорстокість навколо. Саме цього варто повчитися у героя твору, який «жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття».
14	Життєві помилки	І. Карпенко-Карий Комедія «Мартин Боруля»	Переконання головного героя в тому, що дворянський титул зробить його самого та його дітей щасливими, було помилковим. Лише важкі життєві випробування та порада доброго друга змогли переконати Мартина в цьому.
		Панас Мирний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»	Якщо людина не усвідомлює власних помилок, і в усіх проблемах звинувачує інших – це хибний шлях, який може призвести до трагедії. Так сталося з головним героєм Чіпкою, який ніколи не намагався аналізувати власні вчинки, не визнавав своїх помилок. Це основна причина того, що з правдошукача він перетворився на жорстокого вбивцю.
		Леся Українка Драма-феєрія «Лісова пісня»	Лукаш зробив велику помилку, коли, зневаживши почуття Мавки, посватався до Килини. Після того, як Мавка врятувала його від закляття Лісовика, хлопець зрозумів, якого болю завдав своїй коханій. І хоча врятувати Мавку він уже не може, визнанням провини Лукаш рятує свою душу.
		У. Самчук Роман «Марія»	У житті героїні багато серйозних помилок: згода на шлюб без кохання, подружня зрада. Марія відчуває свою провину перед Гнатом до кінця життя.
15	Брехня	Г. Квітка-Основ’яненко Повість «Маруся»	Головна героїня не брехала своїм батькам, вона лише замовчувала правду про свої зустрічі з Василем, та все одно відчувала докори сумління. Коли батько відмовив Василеві і пояснив, чому, Маруся зрозуміла, що не варто було приховувати правду.
		П. Куліш Роман «Чорна рада»	І. Брюховецький, щоб отримати булаву, обрав стратегію брехні та хитрощів: прикидаючись бідним та скромним, обіцяв козакам виконувати їхню волю й дотримуватися стародавніх звичаїв. Побачивши істинне обличчя новообраного гетьмана, його колишні прихильники (як батько Пугач, наприклад) зрозуміли, що їх обдурено. Історія розставила акценти: у пам’яті нащадків Івана Брюховецького затавровано як політичного авантюриста. Його опонент Яким Сомко зображений у романі як чесна людина, яка вірить у те, що говорить. Він готовий навіть накласти головою за власні переконання.
		І. Карпенко-Карий Комедія «Мартин Боруля»	Трандалєв, повірений Мартина Борулі в суді, безсовісно обдурює його, бо одночасно веде справу Красовського проти Борулі. Для цього героя головне – гроші, а брехня – шлях до них.
16	Людина і природа	Леся Українка Драма-феєрія «Лісова пісня»	Дядько Лев усвідомлює, наскільки важливо жити у гармонії з природою, тому не порушує правил мешканців лісу. Після смерті героя мати й дружина Лукаша нехтують усіма порадами дядька Лева, навіть зрубують дуб, щоб продати його. Помста лісових істот – закономірний наслідок таких дій.
		М. Коцюбинський Новела «Intermezzo»	Головний герой стомився від жорстокості світу і знаходить душевну рівновагу, спілкуючись з природою. Сонце, ниви, зозуля, жайворонок – усе це наснажує його, дає сили й бажання продовжувати працювати.
		М. Вороний Поезія «Блакитна панна»	Ліричний герой співає гімн чарівній весні.
		П. Тичина Поезія «Арфами, арфами…»	Весна зображена в образі прекрасної дівчини.
17	Творчість, мистецтво	Є. Маланюк Поезія «Стилет чи стилос?»	Ліричний герой усвідомлює власну творчість як обов’язок перед народом, як зброю в борні за утвердження справедливості
		Л. Костенко Роман у віршах «Маруся Чурай»	Пісні Маруся підтримують козаків на війні, ведуть їх до перемог-звершень. За словами Іскри, «ця дівчина не просто так, Маруся. Це голос наш. Це – пісня. Це - душа».
		Л. Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать»	Справжнє мистецтво хвилює душу: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі.
		І. Драч Поезія «Балада про соняшник»	Для ліричного героя поезія є сонцем, яке осяює його життя.
18	Особистість	І. Карпенко-Карий Комедія «Мартин Боруля»	У сліпій гонитві за дворянським титулом Мартин Боруля втрачає розуміння того, ким і яким він є насправді, що потрібно для щастя йому і його дітям.
		М. Куліш Комедія «Мина Мазайло»	Герої твору виголошують свої монологи, дивлячись у дзеркало. Вони приймають картинні пози, роблять красиві жести, примружують очі… Красиве прізвище Мазєнін, на їх думку, кардинально змінить ставлення до їхньої родини в суспільстві. Але чи змінилася їх суть? Чи прізвище визначає особистість і ставлення до неї?
		М. Хвильовий Новела «Я (Романтика)»	Свідомість героя розколота: з одного боку він любить матір, а з іншого – намагається виявити відданість комуні, вбивши її. Ідейний фанатизм руйнує його особистість.
		І. Багряний Роман «Тигролови»	Григорій Многогрішний – цілісна особистість, для якої неприйнятні компроміси з совістю. Вірність переконанням, чесність, доброта – це те, що вирізняє справжню людину серед інших.

Тема твору	Приклад  з літератури
«Погано,що порожні храми, ще гірше – пустота в серцях»	Зачарована Десна – Довженко Мойсей – Франко «Україна в огні» (фашизм) – Довженко
Зрада	«Маруся Чурай» (Грицько ) – Л.Костенко «Тіні забутих предків» (Палагна) – Коцюбинський Я(романтика) – Хвильовий «Україна в огні» – О.Довженко Лісова пісня –Л. Українка «Чорна рада» Куліш
Підступність і конкуренція	«Мартин Боруля» – Карпенко Карий Мина Мазайло – Куліш «Чорна рада » (Брюховецький)  –  Куліш «Катерина» – Шевченко «Вершники» – Яновський «Земля» -Кобилянська «Місто « – Підмогильний
Патріотизм	«Любіть Україну» – Сосюра «Україна в огні» – Довженко  (запорожець Заброда) «Тигролови» Багряний «Камінний хрест» Стефаник «Гімн» – Франко «Зачарована Десна» Довженко Вірші Шевченка «Чорна  рада» – Куліш (Шрам) «Лебеді материнства» Симоненко Два кольори – Малишко
Доля	Україна в огні – Довженко Катерина – Шевченко Тигролови –  Багряний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – Мирний Земля – Кобилянська
Розкіш спілкування	«Мина Мазайло» Куліш «Момент» Винниченко «Людина» Кобилянська
Закони моралі	Маруся Чурай – Костенко Хіба ревуть воли.. – Мирний «Кайдашева сім’я» – Нечуй-Левицький Тигролови – Багряний
Совість	Хіба ревуть воли.. – Мирний Я ( Романтика) – Хвильовий «Україна в огні» -Довженко «Земля» Кобилянська «Всякому місту звичай і права» – Сковорода
Життєва помилка	«Місто» – Підмогильний «Хіба ревуть воли..» Мирний Я(романтика) – хвильовий «Подвійне коло» – Яновський «Катерина» – Шевченко
Бідність і багатство	Леся Українка: «В мужика землянка вогка, а в пана – хата на помості» Маруся Чурай (Маруся і Галя) – Костенко Земля – Кобилянська Інститутка – Вовчок «Хазяїн» – Карпенко-Карий
Традиції та звичаї	Наталка Полтавка – Котляревський Маруся – Г.Квітка-Основ’яненко Тіні забутих предків – Коцюбинський Зачарована Десна – Довженко Тигролови – Багряний Маруся Чурай – Костенко «Кайдашева сім’я» – Нечуй Левицький
Кохання і ненависть	«Маруся Чурай» – Костенко «Хіба ревуть воли…» – мирний Маруся – Г.Квітка-Основ’яненко Тіні забутих предків – Коцюбинський Наталка Полтавка – Котляревський Лісова пісня – Л. Українка «Місто» – Підмогильний
Батьківське піклування і материнська любов	«Хіба ревуть воли…» – Мирний «Максим Гримач»  вовчок «Маруся» – Квітка-Основ’яненко Наталка у Шевченка Тигролови -Багряний
Своєрідність характеру	«Я(романтика)» – Хвильовий Кайдашева сім’я – Нечуй-Левицький Земля – Кобилянська (брати Сава та Михайло)
Добро і зло	«Камінний хрест» – Стефаник «Україна в огні» – Довженко «Чорна рада» – Куліш
Ідея, до якої йдеш	«Місто» Підмогильний «Я(романтика)» – Хвильовий «Хіба ревуть воли..» – Мирний «Людина» – Земля
Щастя	Сковорода: «Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за споріднене діло і бути з ним у злагоді» «Україна в огні» Довженко «Тіні забутих предків» Коцюбинський «Наталка Полтавка» – Котляревський Тигролови – багряний ( «Сміливі – завжди щасливі»)
Завзяття і праця	«Кам’яний хрест» Стефаник «Місто» Підмогильний «Бджола та шершень» «Земля» Кобилянська «Хазяїн»  Карпенко – Карий
Життя – мистецтво	«Інтермецо» – Коцюбинський «Момент» Винниченко
Дружба, взаємовідносини	«Хіба ревуть воли..» «Місто» – Підмогильний
«Потрібно цінувати те, що маєш. А не те, про що мрієш»	«Місто» – Підмогильний «Маруся Чурай» – Костенко «Момент» Винниченко «Земля» Кобилянська
Пісня	«Наталка Полтавка» – Котляревський «Маруся Чурай» Костенко

Тема	Приклад з літератури	Приклад з історії
Образа	Пригадаймо Мавку з «Лісової пісні» Лесі Українки. Героїня,  незважаючи на зраду коханого, благає Лісовика, щоб той перетворив хлопця – вовкулаку знову на людину, не думає про помсту Килині чи матері Лукаша, які завадили її щастю. Лісова красуня, маючи можливість покарати, прощає всіх.	прикладом може слугувати Авраам Лінкольн, видатний президент Америки. Своє спілкування з людьми він будував таким чином, що не тільки  не уникав спілкування з неприємними людьми, але й відповідав на неприязнь до себе людяним ставленням. Так у розпалі передвиборчої боротьби за президентство А.Лінкольн зіштовхнувся з дуже підступним, рішучим та впливовим опонентом -Чарльзом Совордом. Ця людина використовувала будь – яку можливість, аби висловити своє негативне ставлення до майбутнього президента Америки. Проте Лінкольн, перемігши, запросив Соворда очолити один із важливих постів у своїй адміністрації. Останній був уражений ставлення до себе, служив в адміністрації Лінкольна вірою та правдою.
Туга за батьківщиною	прикладом на підтвердження цієї тези є життя Г.Многогрішного з роману І.Багряного «Тигролови». Коли Григорій втік з потягу та  опинився в тайзі, він постійно відчував тугу за Батьківщиною, незважаючи на те, що знайшов прихисток в українській родині, де шанували народні традиції та звичаї. Герой страждав від того, що на Україні лишилися його рідні та друзі, а для нього дорога додому закрита
Від безділля	Пригадаймо сина Крячка з п’єси О.Коломійця «Дикий Ангел»: хлопець зростав егоїстом, не працював, не навчався, пив – гуляв за батьківські кошти  і врешті – решт опинився в міліції.
Багатство – перетворює на залежну людину	Яскравим прикладом на підтвердження моїх думок є життя головного героя п’єси І.Карпенка – Карого «Хазяїн» Т.Пузиря. Щоб більше заробити й зекономити Терентій Гаврилович  менше платить селянам, погано їх годує, іде на махінацію з вівцями, навіть прагне видати доньку за багатого поміщика, незважаючи на те, що дівчина кохає бідного вчителя.
Совість	Так, у творі Ф.Достоєвського «Злочин та покарання» головний герой Раскольников через те, що йому  не вистачало коштів на існування, обдумує й здійснює вбивство лихварки. І саме совість примусила героя зізнатися в скоєному та отримати спокій його душі. Не зважаючи на те, що Раскольников опинився на каторзі, він почувався спокійним, навіть щасливим  від того, що розповів про свій злочин.	Якщо в людини немає совісті, то вона скоїть злочин та буде спокійно далі жити, насолоджуючись життям. Наприклад, усім відомий Комод, щоб стати імператором, підступно  вбиває батька – Марка Аврелія -  і живе без мук совісті, радіє життю.
Розум (знання)	Головний герой твору Даніеля Дефо Робінзон Крузо, опинившись на безлюдному острові, завдяки своїм знанням зміг вижити. Він побудував хижу, зумів здобути їжу, захиститись від диких тварин.	А для Аристотеля прагнення багато знати, відкрити щось нове було сенсом життя. Він не переймався через те, що був бідним, бо вважав, що саме знання – найголовніший скарб.
Доброта/ Людяність	Задумувалась у свій час над цією проблемою й Ольга Кобилянська. У своєму творі «Людина» вона на образі Олени Ляуфлер допомагає нам зрозуміти, що справжньою людиною є та, яка дотримується моральних принципів і не пасує перед труднощами, яка прагне щастя іншим. І не зважаючи на те, що Олена виходить заміж  з розрахунку за лісничого Фельса ( її батьки й сестра могли б опинитися на вулиці без засобів для існування), вона залишається Людиною, бо думає не про себе, а про майбутнє благополуччя рідних.	Усі ми пам’ятаємо мати Терезу, яка присвятила себе служінню людям. Заснувавши Орден Милосердя, вона спрямувала свої сили на допомогу всім стражденним: спочатку навчала дітей, потім організувала для притулок для бездомних , кинутих хлопчиків та дівчаток, відкрила лікарню для бідних. І всі у світі (і той безпорадний хворий, що помер на руках мати Терези, і ми) пам’ятають  цю тендітну жінку, яка стала для кожного взірцем великої Людини.
Рідна мова	Прикро, що й сьогодні серед українців середнього віку( особливо в нашому регіоні) є мазайли, які, як Мина з п’єси М.Куліша, вважають, що рідна мова ні їм ні дітям не потрібна, не намагаються її вивчити. Вони не розуміють, як і Мазало, простої істини: якщо ти – громадянин України, то мусиш знати рідну мову.
Колективна свідомість (комунізм)/ Влада однієї людини.	Пригадаймо п’єсу І Кочерги «Свіччине весілля»: Київ знаходився під владою воєводи, який, приховавши грамоту про відміну заборони палити світло, зробив життя ремісників нестерпним. Кияни підняли повстання проти свавілля литовця й здобули світло. Вони вірили в краще й доклали спільних зусиль, щоб змінити своє життя.	Чи зміг би Сталін( окрема особистість)  сам виграти війну?Ні! Якби не стратегічні плани офіцерства, мужність, героїзм та винахідливість бійців,  саможертовність та відданість людей в тилу ворога, не подолали б ми ворогів. Чи зміг би Хрущов самотужки запусти в космос перший супутник? Ні! Лише розум учених, колективна праця конструкторів, відкрила людині дорогу в космос
Книги (змінити життя)	Про роль книги в житті людини йдеться і в романі П.Загребельного «Диво».	Малий Ярослав ріс хворобливим, кульгав на одну ногу. Князь Володимир не брав його в походи, не навчав військовій справі. У хлопця була лише одна розрада: читання книжок. Любов до книги, а згодом отримані знання зробили з Ярослава Мудрого найосвіченішу людину. Ставши князем, він дбав про розвиток освіти в Київській Русі, побудував Софію Київську, зібрав першу бібліотеку.
Заздрість	Схожу історію ми знаходимо у творі О.Кобилянської «Земля». Сава заздрить Михайлові через те, що у спадок старшому братові дістанеться батькова земля. Саме заздрість штовхає Саву на злочин: він вбиває брата, щоб стати єдиним спадкоємцем. Цей вчинок молодшого брата руйнує й щастя Анни,життя  її дітей.	Пригадаймо Цезаря та його синів. Молодший брат заздрив старшому через те, що той посів на троні й правив країною. І ця заздрість пережила щастя життя: через деякий час старший брат помер.
Мистецтво		Під час  Великої Вітчизняної війни Гітлер, намагаючись прославити себе, дбаючи про власні інтереси, намагався за допомогою своїх прислужників ввезти з усіх країн шедеври світового мистецтва і не зважав на те, що вони мають велике значення для певної нації. Коли німці стояли під Києвом, небайдужі люди, службовці київських музеїв рятували Софію Київську  й Андріївську церкву від шалених німецьких бомб, обкладаючи будівлі мішками з піском, рятували експонати й цілі музейні виставки, евакуюючи їх в більш безпечні місця. Кияни відчували й бачили красу мистецтва, вони цінували надбання минулих поколінь.
Чесність	От хоч би дії  одного із головних героїв п’єси І.Кочерги «Свіччине весілля» князя Ольшанського. Меланка не відповідала йому взаємністю. А Ольшанський намагався силою залишити дівчину біля себе, але не став щасливив від того, бо Меланка загинула під час пожежі в його палаці, коли почалось повстання ремісників. І. Котляревський «Наталка Полтавка» - дівчина щиро  відповідає возному на його залицяння: «Знайся кінь з конем, а віл з волом»
Проблема збереження природи	У своїй поемі «Чорнобильська Мадонна» Іван Драч розповідає про найстрашніше зло, яке було заподіяно людиною природі – аварію на атомній станції. Через недбале ставлення до своїх обов’язків, халатність, власні амбіції трапився вибух, який вплинув на життя усього живого. Письменник застерігає нас від необдуманих кроків, помилок, закликає берегти довкілля.	І в історії розвитку людства є чимало прикладів тому, як науковий прогрес призвів до трагічних наслідків. По закінченні ІІ світової війни американці, які на той час вивчили властивості атома, скинули на Хіросіму та Нагасакі атомні бомби. Ідучи на цей крок, уряд США переслідував власні амбіції та не думав про наслідки бомбардування.
Страждання – діяльність	Пригадаймо  історію головного героя повісті Федора Достоєвського «Злочин і покарання» Г.Раскольникова. Власна філософія та обставини життя змусили героя скоїти вбивство лихварки, проте совість не давала спокою Раскольникову, він уникав спілкування з людьми, через деякий час  захворів. Страждання героя теж призвели до дії. Він вирішив зізнатися в скоєному злочині, тим самим позбавився душевних мук.	І на підтвердження цієї думки можна навести приклад з життя Клеопатри, яка була в розпачі після смерті чоловіка. Але щоб далі жити й приносити користь рідній країні, вона одружується із його сином, тим самим забезпечує мир у країні.
Освіченість	Пригадаймо пана сотника із повісті Г.Квітки – Основ’яненка «Конотопська відьма». Незважаючи на те, що Забрьоха мав чин сотника( посада йому дісталася в спадок від батька),  був неосвіченою людиною: не вмів писати, читати, рахувати. Це й зумовило його цілковиту залежність від свого писаря, який і козаків рахував, і листи писав, і допомагав одружуватись сотнику, і … робить усе, щоб усунути того з посади.
Справедливість/ Образа/ Доброта	Пригадаймо Мавку з «Лісової пісні» Лесі Українки. Героїня,  незважаючи на зраду коханого, благає Лісовика, щоб той перетворив хлопця знов на людину, не думає про помсту Килині чи матері Лукаша, які завадили її щастю. Лісова красуня, маючи можливість покарати, прощає всіх.
Помилка у житті	Героїні Шевченкових творів Катерина і Ганна по-різному заплатили за допущені у молоді роки помилки. Перша по кількох місяцях поневірянь із малою дитиною, не знайшовши підтримки і співчуття, вчинила самогубство, а сина залишила напризволяще, щоб він сирітським життям спокутував її гріх. Обманута Ганна зробила по-іншому: вона підклала свого сина під двері хати, в якій жило бездітне подружжя, а сама через кілька днів попросилася до них наймичкою. Наймичкою прожила весь вік, наймичкою вважав її Марко, сама вважала себе наймичкою, тому і відмовилася бути посадженою матір’ю на весіллі юнака, бо боялася викрити себе чимось. Тільки перед смертю їй вистачило сили зізнатися у скоєному.	Моє ставлення до проблеми підтверджує ще й інший приклад. 26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС, яка разом із радіаційним пилом рознесла по світі біль і горе. Дорогою ціною Україна платить за помилки тих, хто спроектував і збудував станцію на березі Прип’яті, де, на думку багатьох учених, цього не можна було робити. Не хотів би відчути себе на місці й тих, хто керував експериментом і допустив помилку під час випробовування реактора. Переконаний, що такі помилки ведуть людство до самознищення.
Доброта/Добре слово	Іншим доказом є, на мою думку, Чіпка Варениченко із роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Грубі й образливі насмішки, які довелося зносити малому Нечипору, жорстоке ставлення матері, пригнобленої безпросвітною роботою, обман і сваволя з боку волосної влади перетворили шукача справедливості на запеклого злочинця. Мудрим і повчальним є й інше прислів’я: «Слово – не горобець: вилетить – не впіймаєш».	Прикладом є життя і діяльність Матері Терези, яка добрим словом і ділом допомагала тим, хто опинився в біді. Разом із помічницями вона приходила до приречених і зверталась до них з такими словами, які втамовували душевний біль, давали розраду і надію. Ще за життя її називали святою, а кількість прихильників та однодумців відчутно зростала.
Талант/Праця	Український мандрівний філософ і поет Григорій Сковорода сформулював ідею «сродної праці», яка, на мою думку, тісно пов’язана із талантом людини. Кожен із нас народжується з особливим, притаманним тільки йому обдаруванням, і якщо така людина зуміє реалізувати свої здібності, то вона відчуватиме задоволення від життя і праці. Саме цю думку покладено в основу байки «Бджола і Шершень».	Дуже часто талант відіграє вирішальну роль у долі людини. Згадаймо хлопчика-сироту, який, завдяки своєму природному таланту до малювання, зміг вирватися із кайданів кріпацтва і стати студентом Петербурзької академії, а згодом – Великим Кобзарем, пророком українського народу.
Музика	У повісті В.Короленка «Сліпий музикант» розповідається про те, як музика допомогла головному героєві, сліпому юнакові, безпорадному і безталанному, знайти себе в житті і стати корисним для людей. Через музику сліпого кобзаря він зрозумів, що його особисте горе ніщо в порівнянні із стражданням сотень і тисяч нещасних. Ставши відомим музикантом, він відчув радість життя і свою потрібність іншим людям. Музика зробила із немічного каліки повноцінну, духовно багату людину, яка змогла подолати своє горе.	Наш земляк, всесвітньовідомий піаніст Святослав Ріхтер завдяки наполегливій праці здобув широке визнання і славу. Почувши вперше музичні твори від свого батька, органіста лютеранської церкви, він закохався в музику на все життя. Його віртуозне виконання підкорювало серця мільйонів слухачів.